Женитьба дурня

     Жив був соби казак, у его була жинка и еще був сын Грицько. Грицько ходыв в степу за вивцями. От дид с бабою змовляються:

     - Стара! Треба нам Грицька оженить.

     - Як женить, так женить! - послали воны за Грицьком.

     Приходе наймит, да и каже:

     - Здоров був, паноче! Батько звилив тоби иты до господив.

     Прийшов до дому, устричають його батько и мате:

     - Здоров був, сынку! Як соби маешь?

     - Слава Богу, тату и мамо! помаленьку, А чого-це вы мене до дому звалы?

     А батько каже:

     - Та вже-ж я - старый и мате твоя - стара, так треба тебе оженить.

     - Не хочу! Пиду соби у степ.

     - Почекай (подожди) лышинь трохи: мы порадамось (рада-совет) з добрыми людьми, як воны ска жуть.

     - Ну, добре!

     От добри люды присовитовалы, щоб даты йому борошня (зерно, хлеб) мишкив шисть и послаты на базар; та и звилить йому, щоб вин не продавав ни евреям, ни купцям, ни старым бабам, а продавав дивчатам и молодыцям, и просыв бы з их за борошно еб...лки. Прийшов старый до дому, та и каже:

     - Сынку! Бери пару водив, запрягай у виз и йидь на базар, та везы шисть мишкив борошня; тилко не продавай евреям, купцям и старым бабам, а продавай дивчатам та молодыцям.

     От вин узяв пару волив, заприг, наклав на виз бо-рошня и повиз у мисто. Пидъихав к базару, устричае його еврей.

     - Здоров був, паноче! Що таке у вас е продажне?

     - Ничего нема, бисив еврей! Пидходе купец:

     - Що таке, паноче продаете?

     - Ничего нема!

     Оце подходе к йому молодыця и пытае:

     - Що таке продажне?

     Вин каже:

     - Борошно.

     - А скилько е?

     - Шисть мишкив.

     - А що просите за його?

     - Та дай еб...лки!

     Вона подывилась на парубка и каже:

     - Чи не можно менши узять?

     - Ни, не возьму; як дасы еб...лку, так оддам.

     - Везы ж за мною.

     Вин зараз:

     - Гей, гей!

     И прийихав до ней на двир и пытае:

     - Кудыж мини зносыть?

     Вона показала йому, а сама пишла, прыготовыла меду и паляныць, та и говорить:

     - Иди сюда, паноче!

     Вин прийшов в хату.

     - Здоров був, паноче! Сидай та йижь еб...лку.

     Вин сив и зачав опиз...ячивать, найився и каже;

     - Спасыби за еб...лку. Вона отвича:

     - Богу святому дякуй!

     Прийихав вин до дому, батько и мате пытают:

     -- А що, сынко! Продав борошня?.

     - Продав.

     - А за що продав?

     - За еб...лку.

     - А що, сынку, гарна еб...лка?

     -Та така солодка, що и сказать не можно.

     - Ну, сынку, женысь, и у твоей жинци буде!

     - Колы так, то й женить мене!

     - Ну, стара, - каже батько, - слава Богу! Наш Грицько жениция захотив.

     Пислалы воны сваху к богатому мужику. Прийшла сваха:

     - Помогай Бог!

     - Здорова була, бабуся! А що ты нам скажешь хорошее?

     - Та у вас товар, а у мене е купец.

     От и сосватала за Грицька дивчину Гапку. Тутычки выбралы дружку и бояр, созвалы пойизд, пойихалы до церквы и повинчалы, та и началы гулять, веселицця. От вжеж треба молодых весты спать до коморы. Дружко каже:

     - Ну, гляды-ж, Грицько! Чи знаешь де еб..лка?

     А вин:

     - Як не знать!

     - А де?

     - Та на столе.

     - Та ни, ты шукай-де волосья, там и еб...лка.

     - Добре.

     Положилы йих спаты и самы пийшлы гуляты. Довго лежав Грицько з Гапкою, и захотилось йому еб...лки. Начав вин шукать по кошелям и полкам - нигде нема, а в тий же комори стояла соха, а вверху на сохи було пидоткнуто кущем волосьев. Вин побачив тые волосья, полиз на соху, просунув руку и щупае: чи нема там еб...лки! Та вже слизты с сохи боицця. Прийшов дружку пидниматы молодых, стучить:

     - Добры день, молодый Грицько!

     А вин сыдыть на сохи и каже:

     - Здоров був!

     - А що, Грицько, найшов волосья?

     - Найшов.

     - И влиз?

     - Влиз, та оце лыхо - не злизу.

     - Валысь набик.

     Грицько зваливсь набик, ударивсь об землю и раз-бив соби голову до крови. Дружко пытае:

     - А що, звалывсь?

     - Звалывсь.

     - А що до крови?

     - Та вже ж, до крови.

     - Отчиняйте ж двери.

     Одчинилы. Грицько зараз выскочив и побиг в степь, к своим вивцям. Бижить биля попова двора, удруг наскочылы на його собаки; вин начав обороняцця, пятывся, пятывся и влиз у самую церковь, а се було у нидилю (воскресенье). Вин подивився та и каже:

     - Ишь бисови собаки, скилько нагналы сюда людей!

     И дывно йому, шо людей багацько, а уси мовчат, тилько помаленьку шепчуть та кланяюцця; мабуть воны кого просят, щоб йих до дому довив. А дали побачив вин попа в золотий свыти, шо ходить миж людей та все кланяецця: от иде вин и до Грицька. Грицько думае:

     - Шо ее таке? Несе вин якусь торбынку и на людей огонь кидае (речь идет о кадиле).

     Пип блыжче, а Грицько йому каже:

     - Помалу, батько, очи не выпечи!

     А пип усе махае, та махае. Як Грицько свисне його по голови, аж вин упав; тут люди, мабуть чоловиков пятьдесят буде, учинылысь за дурня; вин усих йих вытащив с церквы и сам пишов у степь.

     - Ну, бисови люды, кажить мини спасыби, а то б вы тутычки и заночувалы!

     А Гапка скучае соби без чоловика и плаче.

     От научилы йии, щоб вона пишла до Грицька у степь; як буде вин стояты з ватагою биля воды, то щоб вона спытала у його:

     - А що, чоловиче, чи не можно тут скупатыся?

     А вин скаже:

     - Чому ж неможно? Можно.

     - Та може тут глыбоко? Полизай сам перши у воду. От так дило и здилаицця!

     Пишла Гапка у степь, приходит, а вин стоит коло става (пруда).

     - Здоров був, пяноче!

     - Здорова була!

     - А що, чоловиче, чи можно тут скупатыся?

     - Чому ж неможно?

     - Та може глыбоко, покажи мини.

     Вин зараз скинув сорочку и штаны, влиз у воду и каже:

     - Бачишь, по колини.

     Вона и соби влизла у воду, побачила у його х...й и пытае:

     - Що се таке?

     А вин каже:

     - Се табака.

     - На що ж вона? Шо ты робышь з нею?

     - Сьцю.

     -А чим ты йии годуешь (кормишь)?

     - Та ничим.

     - Ото-то вона и худа!

     А Грицько побачив у Гапки пи...ду, да и пытае?

     - А у тебе що се таке?

     - Поцька.

     - А на що вона тоби?

     - Табаку годовать. Хай твоя табака пойисть поцьки.

     - Э, щоб вона мене укусыла! Хай йий бис!

     - Ни, не укусыть.

     Грицько узяв свою гирлыгу (овчарская палка) и зачав пробувать: чи не укусить? А потим согласився погодовать свою табаку. Надрочила вона йому и направила х...й у пи...ду, та и придерживае. Любо стало Грицьку, бросыв вин степь и прибежав до дому, и кричить:

     - Тату, мамо! Де моя жинка?

     - На що вона тоби?

     - Еб...ть хочу.

     - Зараз прийде.

     А жинка тому и рада, а сама каже:

     - Пидожды до обида, мате галушки варыла. А вин:

     - Ничего не хочу, ходим годовать табаку.

     И зачав йии еб...ть, а она зачала пирдить; трудно йии стало, скочила и охота. Вона и говорыть:

     - Я, чоловиче, вже не вздужаю.

     - Що ж робыты?

     - Та мини добри люды казалы, щоб нашего сусида вил полызав мини сраку, то може я и поправлюся. Пиды попроси вола!

     Пийшов вин до сусида:

     - Нехай ваш вил моей жиньци сраку полыже?

     - Нехай!

     Воротився до жинки, та и каже:

     - Иды! Вже пригнав вола.

     От Гапка задрала хвист, уставила сраку у викно, Грицько йии придерживае: а сусидский Ивашка (бо вона з ным наперед его зговорылась) як почав Гапку чесать через сраку, аж йии лыхорадка забира.

     - Ну що? - скаже Грицько.

     - Та мало полегчило!

     А потом и сам Грицько заболив и каже:

     - Жинка, пиды, попросы сусидова вола, шоб мини сраку полызав.

     Вина пийшла и выпросила вола:

     - Ну уставай, иды до викна!

     От вин спустыв штаны и выпятив у викно сраку, а вил як вдарить його по тий сраци, аж через голову вин перевернулся!